Інструкція

Інструкція з експлуатації

Завжди перед улаштуванням облицювання слідуйте вимогам державних стандартів, норм та правил. А саме: ДСТУ Б В.2.6-36:2008, ДБН В.2.6-33:2008, ДБН В.2.6-31-2006, ДБН В.2.6-22:2001, ДБН В.1.1-7:2002, СНиП 3.04.01-87 

Дотримання цієї інструкції є однією з умов надання гарантії на придбану Вами продукцію. 

Облицювання може встановлюватися на різні типи поверхонь : бетонна, дерев’яна, цегляна та різні  утеплювачі (пінопласт, мінеральну вату, тепловер) і т.д.

Кожен тип поверхні має свої особливості  підготовки.

Загальна вимога до всіх типів основ

Основа, незалежно від типу, має бути cухою, рівною (допускаються нерівності основи до 5 мм на 2 м.п.), міцною, очищеною від слідів незакріпленої штукатурки,  розчину,  жиру, масла, висолів та фарби.

Так само основа не повинна бути схильною до просідання, деформації і розтріскування. 

Установка каменю на розігріту поверхню, установка розігрітого каменю, термічна сушка свіжої кладки, а також установка каменю в холод при температурі, близькій 0 ° С або нижче ­ можуть  призвести до відділення каменю від стіни.

Монтаж облицювання проводиться при температурі не  нижче +5 С!

Бетонна основа, штукатурка

Проблем з монтажем облицювання на бетонну основу практично не буває, якщо виконані всі вимоги,  описані вище.

Перед початком монтажу бажано нанести на поверхню основи косі насічки ( 45о ) з  інтервалом 15 – ­20 см.

Якщо поверхня дуже гладка, глянцева, то нанесення насічок обов’язково.

Цегла

Нова кладка, якщо вона зроблена досить акуратно, тобто рівна і шви між цеглою не містять пропусків і пустот, не вимагає додаткової обробки.

Монтаж каменю здійснюється безпосередньо на цегляну  стіну.

Якщо поверхня цегли гладка, то спочатку слід нанести насічки.

Стару кладку перш за все  необхідно очистити від висолів, потім обробити грунтом глибоког проникнення і, бажано, обштукатурити.

Після  цього можна приступати до монтажу облицювання. Якщо кладка нерівна, або містить у швах великі  порожнечі, то її обов’язково необхідно попередньо обштукатурити.

Пінопласт

При монтажі каменю на пінопласт слід закріпити штукатурну сітку цільністю не менше 340 гр/м2 , причому ця сітка повинна кріпитися безпосередньо до матеріалу несучої стіни (наскрізь  через пінопласт).

Кріпиться сітка на анкерні цвяхи або дюбеля не менше 5­ти штук на 1 м2, на  глибину близько 10 см.

Після установки сітки настійно рекомендується перетягнути підставу  штукатурним розчином або монтажним клеєм.

Як встановити облицювання ?

Для того , щоб мати повне уявлення про вибір елементів облицювання і полегшити їх подальшу  установку , рекомендуємо Вам перед початком робіт розкласти на підлозі поруч з підготовленою  поверхнею , щонайменше 2 м2 матеріалу.

Для отримання більш натурального вигляду, під час  установки чергуйте елементи за розміром, товщиною, кольором і текстурою.

Використовуйте  облицювання з декількох коробок або піддонів одночасно.

Укладаючи облицювання цегли  і прямокутні види каменів, особливу увагу приділяйте дотриманню  горизонтальних ліній, використовуючи для цього будівельний рівень. 

Камінь добре піддається механічній обробці і , при необхідності, його можна обрізати, надати йому  потрібний розмір, використовуючи «болгарку» з диском для різання бетону або каменю.

Якщо Ви  використовуєте стаціонарний розпилювального верстат з водяним охолодженням , обов’язково  очищайте плитку щіткою під проточною водою після розпилу.

Розколоті камені можна  використовувати в місцях їх примикання до віконних і дверних отворів, елементів декору, попередньо  підрізавши сколену грань.

З чого почати ?

Перед монтажем каменю слід встановити декоративні елементи (обрамлення вікон і дверей ,  карнизи та інше), так само кутові елементи, якщо вони передбачені даним видом продукції .

Як правильно укладати облицювання ?

Приготуйте клейовий розчин відповідно до інструкції виробника.

Змочіть водою за допомогою кисті  або пульверизатора поверхню і тильну сторону плитки. Нанесіть клейовий розчин, втираючи його  гладкою стороною шпателя в основу, що облицьовується і на тильну сторону каменю, щоб заповнити  ним мікротріщини, нерівності і забезпечити найбільш повний контакт клею з основою.

Потім, нанесіть клейовий розчин на сторону, що облицьовується зубчатим шпателем (розмір зуба 10 х 10).

При нанесенні  клею шпатель необхідно тримати під кутом 60 ° до основи.

Після цього нанесіть клейовий розчин  тонким шаром ( не більше 1­6 мм) на тильну поверхню каменю, втираючи його гладкою стороною  шпателя так , щоб вся площа облицювального матеріалу була рівномірно покрита клеєм. 

Міцно притисніть камінь до стіни і злегка «посувайте» з боку в бік, щоб забезпечити найкраще  зчеплення.

З помірною силою натисніть на камінь або постукайте по ньому гумовою киянкою так ,  щоб невелика кількість клею видавилась по краях каменю.

Не допускайте видавлювання значної  кількості клейового розчину, який згодом може створити так званий «цементний шов».

Якщо камінь  ковзає або зсувається, причиною може бути рідкий клейовий розчин.

 

Якщо на звороті каменю є цементне молочко (пінистий або глянцевий шар товщиною близько 0,5 мм), то необхідно видалити його жорсткою металевою щіткою або іншим механічним способом.

Якщо під  час монтажу на облицювання потрапив розчин , видаліть його тільки після підсихання.

Затирка швів

Є види продукції, які передбачають укладання з розшивкою швів.

Затирання швів слід проводити  після завершення кладки.

Враховуйте положення сонця, щоб уникнути прямого нагрівання затирочної  суміші на стіні, інакше це призведе до її розтріскування.

Існує два способи розшивки : напівсухий і  мокрий.

  • Напівсухий

Ретельно перемішайте міксером вміст відра або мішка без додавання води.

Потім, почніть поступово додавати воду і перемішуйте.

 

Суміш повинна вийти розсипчастою, але  тримати форму, якщо її стиснути в кулак.

 

Використовуючи тонкий шпатель і гладилку, трамбують суміш в шов.

 Даний спосіб найбільш трудомісткий, але дає можливість уникнути випадкових  забруднень каменю розчином.

  • Мокрий

Після сухого перемішування додайте води до тих пір, поки суміш не стане схожа на розчин кладки по консистенції.

 Далі використовуйте будівельний шприц або спеціальний мішок  для заповнення швів розчином. 

Такий мішок легко зробити самому.

 Для цього достатньо відрізати один з куточків звичайного поліетиленового пакета середнього розміру, причому  зробити це треба таким чином, щоб діаметр вихідного отвору був трохи меншим ширини швів між елементами облицювання.

Наповніть мішок розчином.

Повільно видавлюючи розчин через  отвір в мішку, акуратно заповніть ним шви.

Заповнюйте шви повністю.

Будьте уважні, щоб  розчин не потрапив на облицювання.

Коли розчин у швах схопиться, за допомогою дерев’яного або металевого інструменту видаліть його надлишки, одночасно утрамбовувавши шви.

Не  старайтесь обробити шви відразу після їх заповнення, так як ще не схопився розчин буде  залишати на облицюванні брудні сліди.

Застосування гідрофобізатора

Після остаточного висихання кладки (10 – ­14 днів), необхідно обробити її спеціальним захисним  гідрофобним складом, що створює на поверхні еластичну напівпроникну мембрану.

Таке покриття захистить камінь від вологи і забруднень при температурних перепадах і запотівання , а також від  УФ випромінювання, кислотних дощів та інших впливів атмосферного середовища.

При обробці каменю гідрофобним розчином необхідно врахувати, що гідрофобізатор після висихання може вплинути на зовнішній вигляд кладки.

Перед тим як почати нанесення гідрофобізатора на  облицювання , спробуйте спочатку обробити їм невелике малопомітне місце, щоб перевірити, чи не  зіпсується бажаний для Вас зовнішній вигляд каменя.

Перед застосуванням гідрофобізатора уважно  ознайомтеся з інструкцією.

Гідрофобізатор наноситься на поверхню облицювання за допомогою  валика, кисті або розпилювача.

Рекомендуємо для зовнішніх робіт використовувати гідрофобізатори на основі силану, що органічно розчинений.

Його  захисне покриття служить близько 12­ – 15 років, на відміну від акрилових гідрофобізаторів (2­ – 3 роки, після чого слід регулярно повторювати обробку).

Для внутрішніх робіт можливе використання  акрилових грунтівок по бетону.